Пропустити новини

Новини

Фото Ірина  Дзюба
Привітання
від Ірина Дзюба - четвер 13 липень 2017 09:38
 

Шановні !

Ми з радістю запрошуємо Вас на дистанційне навчання!

ЗА НАМИ МАЙБУТНЄ!

ЗМІНИМО СВІТ РАЗОМ!

Контакти: (044)280-34-04

(Відредаговано Ілона Сіваш - початкове подання четвер 1 жовтень 2015 13:34 )

 

Пропустити доступні курси

Доступні курси

  •    Мета курсу:

    -         залучити студентів до пізнання і осмислення основних елементів музичної мови та їхнього зв’язку в системі музичного мистецтва, їхньої ролі як виражальних засобів музики, які сприяють виявленню ідейно-образного змісту твору;

    -         сформувати у студентів навички слухацької, виконавської, імпровізаційної музичної творчості;

    -         виховувати у студентів вміння практично застосовувати набуті навички у творчій роботі.

    Завдання курсу:

    -         розвити практичні навички основ музичної композиції;

    -         цілісного системного аналізу музичного твору, який складається з взаємодії елементів (мелодії, метро-ритму, інтервалів, акордів, фактури, динаміки тощо).


  •      Нормативна навчальна дисципліна “Історія України” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”, є базовою для вивчення всього циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

    Метою вивчення дисципліни є: виховання майбутніх фахівців як свідомих громадян України; розвиток почуття патріотизму та глибоких морально-етичних переконань, усвідомлення молоддю власної причетності до тисячолітньої історії українського народу; сприяння усвідомленню студентами належності України до європейського історико-культурного простору та важливості її інтеграції до Європи.

    Предметом вивчення курсу є складний процес історії формування та розвитку багатомільйонного українського народу, його діяльності в соціально-економічній, суспільно-політичній та культурній сферах з найдавніших часів до сьогодення.

    Основним завданням курсу є: формування історичного мислення, наукового світогляду; набуття навичок науково-історичного аналізу; виявлення логіки та об'єктивних закономірностей історичного процесу; виховання високого рівня культури, громадянської відповідальності, національної гідності, патріотизму.

    У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

    – історичні події, процеси та явища, які відбувалися в соціально-економічному, суспільно-політичному та культурному житті українського народу з найдавніших часів до наших днів;

    – витоки української нації та її місце в загальнолюдських процесах;

    – зародження та розвиток української державності;

    – пріоритетні напрями розбудови сучасної незалежної української держави;

    – діяльність політичних лідерів та політичних партій.

    Студенти повинні вміти:

    – порівнювати, аналізувати, узагальнювати й критично оцінювати українські історичні події, процеси і явища та роль і діяльність видатних осіб у їх здійсненні;

    – оцінювати роль народних мас в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;

    – вміти самостійно добувати історичну інформацію за темою, працювати з першоджерелами, літературою;

    – аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему;

    – самостійно складати конспект, тези, готувати реферат, відповіді на семінарські заняття;

    – вміти дискутувати, писати наукові студентські роботи.

    За змістом і формами організації навчального процесу курс “Історія України” побудовано відповідно до Болонських вимог. Вони спрямовані на зближення національних систем освіти країн Європи та досягнення загальноєвропейських освітніх стандартів. Реалізація цих підходів сприятиме підвищенню мобільності й конкурентоспроможності випускників НАКККіМ на вітчизняному та європейському ринках праці.

  •          На сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні особлива увага приділяється формуванню у майбутніх фахівців різнобічних знань, що сприяють цілісному розумінню соціально-культурних процесів, які відбуваються в сучасному світі. В такому контексті курс “Країнознавство”, який передбачено навчальним планом НАКККіМ, є важливою складовою формування теоретичних знань та практичних навичок спеціалістів менеджерів соціокультурної діяльності.

    Мета курсу полягає в тому, щоб ознайомити студентів з основними проблемами сучасного країнознавства, надати знання необхідні майбутнім фахівцям менеджменту зовнішньокультурної діяльності стосовно країн та регіонів світу, розкрити специфіку та складові проблемного кола досліджень країнознавчої науки, ознайомити з міжнародними та вітчизняними працями в цій галузі.

    Основне завдання курсу – формування у студентів різнобічних уявлень про природо-географічні та соціально-культурні особливості розвитку, функціонування країн світу. Розв’язання такого завдання потребує залучення, систематизування та узагальнення матеріалів інших навчальних дисциплін, тому курс “Країнознавство” передбачає широкі міждисциплінарні зв’язки.

            Студенти мають оволодіти такими вміннями та навичками: аналізувати розвиток країнознавчих ідей на різних історичних етапах; давати країнознавчу характеристику країн та регіонів світу, що охоплює природні умови та ресурси, особливості політичного життя, економічний розвиток господарства, демографічну ситуацію, умови та рівень життя населення, екологічну ситуацію, соціально-культурну сферу та конфесійну ситуацію; оцінювати: забезпеченість країни корисними копалинами, її агрокліматичні та водні ресурси, рівень соціально-економічного розвитку тощо.

             Ефективність засвоєння матеріалу навчального курсу “Країнознавство” залежить не лише від матеріалу, отриманого під час аудиторних занять, але значною мірою базується на самостійній роботі студентів. Необхідна постійна систематична робота з різноманітними джерелами країнознавчої інформації: енциклопедіями, довідниками, статистичними збірниками, науковими монографіями та статтями, науково-популярною літературою тощо. Тому зазначений курс розроблено як дистанційний.

    При вивченні курсу передбачається акцентування уваги на відносинах української держави з країнами і регіонами, що досліджуються, зокрема, в таких напрямках як зовнішньополітичні, економічні та соціально-культурні зв’язки.

     

  •       Курс «Історія музики» вивчається згідно з навчальним планом зі спеціальності «Хореографія» спеціалізації «Сучасна хорео-графія», «Народна хореографія», «Бальна хореографія».

    Лекційний матеріал знайомить студентів з музичними процесами, починаючи з античності і закінчуючи ХХІ століттям.

    Мета курсу – вивчення історії музики в її основних напрямах і стилях.

    Завдання курсу:

    • охарактеризувати історію музики в її головних напрямах і стилях від античності до ХХІ століття;
    • розвинути навички критичного відношення до музичних подій в історії музики та вміння їх самостійно оцінювати;
    • визначити місце видатних творів музичного мистецтва в загальній музичній картині світу;
    • допомогти студентам відпрацювати власний погляд на здобутки історії музики.

    У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

    • основні етапи й загальні принципи розвитку музичної культури від античності до ХХІ століття;
    • музичні стилі, види і жанри музичного мистецтва, характерні для основних етапів розвитку музичної культури;
    • головних представників основних етапів розвитку музичної культури.

    Студенти повинні вміти:

    • характеризувати основні етапи й загальні принципи розвитку історії музики;
    • орієнтуватися в основних стилях і напрямах історії музики;
    • аналізувати творчість композиторів.

    Обсяг курсу. Програма курсу для студентів денної форми навчання розрахована на 108 години, у тому числі: лекції – 52 години, практичні заняття – 20 години, самостійної роботи студентів – 36 годин. Форма контролю – залік.

    Форма підсумкового контролю. Контроль знань, здійснюється на основі практичних робіт. Самостійна робота розрахована на такі види: прослуховування музики за допомогою аудіо-, відео- та комп’ютерних технічних засобів; відвідування концертів і театральних вистав; опрацювання літератури, музичних сайтів.

    Методика викладання курсу передбачає творчо-активну, систематичну діяльність студентів впродовж семестру. Тематичний план курсу складено з урахуванням необхідності формування у студентів навичок практичного застосування набутих знань, що забезпечує підвищення мотивації навчання в процесі становлення індивідуальності майбутнього спеціаліста.

    Для визначення рівня засвоєння теоретичного матеріалу під час проведення поточного та підсумкового контролю знань студентів застосовується весь комплекс контролю знань і тестові завдання.

     

  •            Teacher: Погребняк Г.П.

    Масові свята і видовища мають багату  історію, що сягає своїм корінням в глибину віків, у давні народні обряди і дійства.

    Знання процесу виникнення масових свят та формування їх  різноманітних напрямків уявляється необхідним для майбутніх режисерів, що розпочинають вивчення цього складного синтетичного жанру, в якому закладена величезна сила емоційного впливу на народні маси.

    Театралізований концерт, театралізована вистава просто неба, концерт-мітинг, масові народні гуляння, театралізована хода, спортивні свята на стадіонах, Декади і Дні національного мистецтва, фестивалі мистецтв, концерт-реквієм, театралізовані видовища в Палацах спорту, свята пісні, свята танцю, свята на воді, карнавали, свята  вулиць, районів і міст,дитячі театралізовані свята (на театрально-концертних та спортивних майданчиках) – ось далеко не повний перелік різновидів жанру, що став сьогодні невід’ємною частиною суспільного життя.

          Мета курсу:

    надати необхідні знання про зміст, художню форму, основні організаційні   засади і   структуру масових свят у різні історичні епохи;

    розглянути загальнотеоретичні проблеми свята, джерела його виникнення;

     розкрити соціальну суть масового свята;

    визначити функції масового свята;

    ознайомити з категоріями та класифікацією масових свят в науковій літературі.

         Завдання курсу:

    ознайомити студентів з основними етапами розвитку масового свята та формування    його теорії;

    поглибити уявлення про форми, жанрове та видове розмаїття масового свята;

    розкрити особливості масового свята, зважаючи на його національний характер;

    ознайомити з етико-естетичними аспектами масового дійства, його соціально- психологічними механізмами;

    розкрити суть методів організації масового свята;

    ознайомити із засобами ідейно-емоційного впливу масового свята;

    навчити студентів творчо використовувати історичний      досвід створення масових   свят і видовищ у практичній діяльності.

    Програму орієнтовано на зв’язок теоретичних знань із системою навчально-творчих завдань.

    Програма передбачає низку занять, які допоможуть студентам застосувати набуті знання у власній творчості.

    Програма пропонує такі форми практичної та творчої роботи студентів:

    перегляд та  обговорення художніх, документальних та науково-популярних фільмів,  де представлено історичний зріз розвитку масових свят;

    творчі портрети режисерів-постановників масових свят;

    порівняльний аналіз творчих лабораторій видатних майстрів;

    визначення форм та жанрів масового свята  на основі відеоматеріалів та відвідання    різноманітних заходів.

     

  •             Teacher: Забредовський С.Г.

    Предмет «Сучасні аспекти хореографічної діяльності» є складовою частиною комплексного блоку теоретико-аналітичних дисциплін. Він спрямований на поглиблений аналіз сучасних умов функціонування хореографічного колективу, пов’язаних з національними, етнічними, економічними особливостями. Курс передбачає оволодіння всім розмаїттям напрямків діяльності керівника хореографічного колективу, організаційно-методичною роботою працівника науково-методичного центру, основами аналітичної роботи з розвитку жанру. 

    Мета курсу – опанування та практичне застосування у професійній діяльності студентами фахових знань з врахуванням особливостей соціально-економічної ситуації в країні, та в конкретному регіоні зокрема.

     Завдання курсу :

    • розширити уяву про соціально-педагогічні та художньо-творчі функції хореографічних колективів різноманітних жанрів, напрямків та стилів;
    • визначити зміст та основні напрямки діяльності керівника хореографічного колективу;
    • ознайомити з передовими методами хореографічної педагогіки;
    •  привити навики креативного підходу до вирішення організаційних, фінансових та творчих питань діяльності хореографічного колективу;
    • ознайомити з принципами організації концертно-гастрольної діяльності в сучасних умовах.
  • Самореєстрація
  • Самореєстрація
  •       Teacher: Шевченко І.О.

    Дистанційний курс “Електронне урядування та доступ до інформації у
    бібліотеках” спрямований на одержання знань слухачами Інституту післядипломної
    освіти, формування в них знань щодо ролі бібліотек у розвитку електронного
    урядування та виробленню навичок роботи в інформаційному середовищі. Програмою
    модуля передбачені лекційні, практичні та заняття та дискусії.

  • Дистанційний курс НАКККіМ для слухачів ІПО бібліотечних категорій з проблеми навчання «Управління бібліотекою та нові послуги для користувачів»

    Модуль 1 - «Проектна діяльність в бібліотеках»
    професор Скнарь В.К.

    Модуль 2 - «Функції контролінгу у забезпеченні управління бібліотекою»
    доцент Скнарь А.О.

    Модуль 3 - «Електронне урядування та доступ до інформації у бібліотеках»
    професор Шевченко І.О.

    Модуль 4 - «Психологічні основи управління бібліотекою»
    доцент Хіміч Я.О.

      Гостьовий доступСамореєстрація
    • Актуальні проблеми сучасного музичного виконавства

    • Автор курсу: доцент Зосім О.Л.

      Курс “Українська музична журналістика: від витоків до сьогодення” розраховано на слухачів курсів підвищення кваліфікації – викладачів музичних коледжів та коледжів культури. Програма курсу передбачає ознайомлення з основами музичної журналістики, її жанровою системою, зі специфікою сучасних мас-медіа, творчим доробком провідних українських музичних журналістів.

      Мета курсу – знайомство з основами сучасної музичної журналістики, тематикою, структурою, форматом сучасних українських ЗМІ, доробком провідних українських музичних журналістів.

      Завдання курсу:

      –       дати характеристику сучасним друкованим (електронним, радіо- та телевізійним) мас-медіа;

      –       ознайомити з основними типами та жанрами журналістських текстів;

      –       дати оцінку сучасній українській музичній журналістиці.

      Слухач курсів повинен знати:

      –       тематику, структуру, формат сучасних українських друкованих (електронних, радіо- та телевізійних) мас-медіа;

      –       основні типи та жанри журналістських текстів;

      –       імена провідних українських музичних журналістів, їх спеціалізацію.

      Слухач курсів повинен уміти:

      –       проаналізувати та дати аргументовану професійну оцінку текстам, створеним (надрукованим, випущеним до ефіру) українськими та зарубіжними журналістами.

      Програму курсу розраховано на заочну форму навчання (лекційний курс – 8 годин, практичні заняття – 16 годин, он-лайн семінар – 4 години, самостійна робота – 44 години). Практичні завдання передбачають виконання аналітичних письмових робіт (обсяг – 2-3 сторінки). Он-лайн семінар розрахований на обговорення з викладачем у реальному часі найактуальніших тем з тематики курсу. Самостійна робота включає читання текстів, написаних музичними журналістами для друкованих (електронних) мас-медіа; прослуховування музичних передач на радіо; перегляд музичних передач на телеканалах; опрацювання літератури з теоретичного матеріалу курсу: підготовка творчих завдань.

      Форма підсумкового контролю – залік. Контроль знань, окрім залікових вимог, передбачає перевірку виконаних практичних робіт.

    •    Автор курсу: канд. мистецтвознавства, доцент  Афоніна О.С.

          Один із підрозділів курсу “Музика ХХ століття” називається “Сучасна українська музика” і вивчається згідно з навчальним планом зі спеціальності “Музичне мистецтво” та спеціалізації “Музикознавство”. Цей  курс передбачає лекційні, практичні, семінарські, самостійні заняття. Лекційний матеріал знайомить студентів із музичними процесами, що відбувалися й відбуваються в Україні впродовж ХХ століття, зокрема з середини ХХ і на початку ХХІ століть.

      Мета курсу – вивчення української музики середини ХХ – початку ХХІ століть.

      Завдання курсу:

      ознайомити студентів з найбільш значущими явищами, стилями та жанрами сучасної української музики, залучити їх до найкращих зразків творчості українських композиторів середини ХХ – початку ХХІ століть;
      висвітлити взаємозв’язок сучасної композиторської творчості з музичними традиціями попередніх століть;
      розвинути навички критичного ставлення, уміння самостійно  оцінювати нові музичні події на основі знань з історії та теорії музики;
      допомогти студентам сформувати власний погляд на сучасну українську музику.

      У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

       - сновні етапи й загальні принципи розвитку сучасної української музики;

       - домінуючі течії та напрями в сучасній українській музиці;

       - представників різних українських композиторських шкіл.

      Студенти повинні вміти:

        - характеризувати основні етапи й загальні принципи розвитку сучасної української музики;

        - орієнтуватися в сучасних течіях і напрямах українського музичного мистецтва;

        - аналізувати творчість сучасних українських композиторів.

    •     Автор курсу: канд. мистецтвознавства, доцент  Афоніна О.С.

      Методика викладання музичних дисциплін – практична дисципліна, яка охоплює певну систему умінь і навичок, необхідних для формування викладача музичних дисциплін.

      Зміст програми спрямований на системний і методичний розвиток студентів з методики викладання музичних дисциплін з урахуванням віку й рівнів підготовки учнів, в оволодінні навичкою роботи з навчально-методичною літературою.

      Мета курсу: поглиблення знань щодо методів, прийомів проведення занять з музичних дисциплін, розширення музичного, психолого-педагогічного кругозору, розвиток практичних умінь музично-педагогічної діяльності.

      Завдання курсу:

      -         розкрити зміст та особливості теоретичних та методичних принципів викладання музичних дисциплін у початкових/середніх навчальних закладах;

      -         ознайомитись з шляхами використання сучасних засобів, прийомів, способів музичного навчання на заняттях;

      -         засвоїти спеціальні форми музичної діяльності у початковому/середньому навчальному закладі: лекція, практичні, письмові, усні і самостійні заняття та ознайомити з методикою їх проведення;

      -         ознайомити слухачів з музично-педагогічним досвідом та сучасними інноваційними музично-педагогічними технологіями в Україні і різних країнах світу.

      Методика викладання музичних дисциплін слугує для студента базою для засвоєння практичних умінь та теоретичних положень паралельних курсів з інших дисциплін усього музичного циклу: елементарної теорії музики, гармонії, фортепіано, аналізу музичних творів, поліфонії, інструментоведення тощо. Крім того, важливим є знання з загальної психології й педагогіки, що сприятиме виявленню закономірностей й принципів виховання, навчання і вміння в сучасній дидактиці, творчій і професійній діяльності.

      Музичний матеріал повинен бути представлений у широкій різноманітності авторських індивідуальностей, що надасть можливість направляти увагу студентів на виявлення особливого, специфічного в національному і авторському аспектах. Особливу увагу потрібно приділити мелодіям сучасних композиторів, з їх характерними мелодичними, ритмічними і фактурними особливостями класичної музики ХХ ст., подоланням інерції ладу і ритму, явищами поліладовості і політональності..

      Навчальним планом передбачено такі форми контролю: контрольні/практичні роботи і залік/екзамен по закінченню навчання.

    •   Автор курсу: канд. мистецтвознавства, доцент  Афоніна О.С.   

      Методика викладання музично-теоретичних дисциплін – практична дисципліна, яка охоплює певну систему умінь і навичок, необхідних для формування викладача музично-теоретичних дисциплін.

      Зміст програми спрямований на системний і методичний розвиток студентів з методики викладання музично-теоретичних дисциплін з урахуванням віку й рівнів підготовки учнів, в оволодінні навичкою роботи з навчально-методичною літературою.

      Мета курсу: поглиблення знань щодо методів, прийомів проведення занять з музично-теоретичних дисциплін, розширення музичного, психолого-педагогічного кругозору, розвиток практичних умінь музично-педагогічної діяльності.

      Завдання курсу:

      -         розкрити зміст та особливості теоретичних та методичних принципів викладання музично-теоретичних дисциплін у початкових навчальних закладах;

      -         ознайомитись з шляхами використання сучасних засобів, прийомів, способів музичного навчання на заняттях музично-теоретичного циклу;

      -         засвоїти спеціальні форми музичної діяльності у початковому навчальному закладі: лекція, практичні, письмові, усні і самостійні заняття та ознайомити з методикою їх проведення;

      -         ознайомити слухачів з музично-педагогічним досвідом та сучасними інноваційними музично-педагогічними технологіями в Україні і різних країнах світу.

      Методика викладання музично-теоретичних дисциплін, а саме сольфеджіо, що є в початковій ланці музичної освіти основною дисципліною, слугує для студента базою для засвоєння практичних умінь та теоретичних положень паралельних курсів з інших дисциплін музично-теоретичного циклу: елементарної теорії музики, гармонії, фортепіано, аналізу музичних творів, поліфонії, інструментоведення тощо. Крім того, важливим є знання з загальної психології й педагогіки, що сприятиме виявленню закономірностей й принципів виховання, навчання і вміння в сучасній дидактиці, творчій і професійній діяльності.

      Студент, а в майбутньому викладач музично-теоретичних дисциплін, повинен володіти основними формами роботи (інтонаційні вправи, сольфеджування одноголосних і багатоголосних пісень та фрагментів творів, з цифровкою, з акомпанементом, романсів та уривків з опер, музичний диктант, слуховий аналіз, творчі завдання) і вміти їх розташувати у порядку поступового ускладнення ладо-ритмічних труднощів і з урахуванням послідовного вивчення та узагальнення елементів музичної мови.

      Музичний матеріал повинен бути представлений у широкій різноманітності авторських індивідуальностей, що надасть можливість направляти увагу студентів на виявлення особливого, специфічного в національному і авторському аспектах. Особливу увагу потрібно приділити мелодіям сучасних композиторів, з їх характерними мелодичними, ритмічними і фактурними особливостями класичної музики ХХ ст., подоланням інерції ладу і ритму, явищами поліладовості і політональності..

      Навчальним планом передбачено такі форми контролю: контрольні роботи і екзамен по закінченню навчання.

       

    •         Автор курсу: доцент Зосім О.Л.

      Курс “Українська богослужбова музика XVIІ–XVIIІ ст. у духовній культурі Європи” розрахований на слухачів курсів підвищення кваліфікації: викладачів музично-теоретичних та хорових диригентських дисциплін музичних училищ та училищ культури. Програма курсу передбачає знайомство з українською богослужбовою музикою XVIІ–XVIIІ ст. як частиною європейського християнського універсума.

      Мета курсу – формування у слухачів курсу цілісного уявлення про розвиток української богослужбової музики у європейському християнському просторі XVIІ–XVIIІ ст., ознайомлення з основними жанрами української літургічної і паралітургічної музики.



    • Автор курсу: проф. Шульгіна В.Д.

      Курс «Українська музична педагогіка» призначений для підвищення кваліфікації керівників хорових колективів, викладачів мистецьких навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації.

      Програма курсу «Українська музична педагогіка» має на меті виявити особливості музичного виховання і навчання учнів в українській музичній школі, виходячи з прогресивних традицій національної освіти, теоретичного і практичного світового педагогічного досвіду з опорою на філософські і психолого-педагогічні концепції XXI століття.

      Завданням вивчення курсу є засвоєння знань щодо музичного виховання і навчання молоді в умовах суверенної Української держави і відкритого інформаційного простору.

    •  

      Методика викладання музичних дисциплін у вищій школі – практична дисципліна, яка охоплює певну систему умінь і навичок, необхідних для формування викладача музичних дисциплін.

      Зміст програми спрямований на системний і методичний розвиток студентів з методики викладання музичних дисциплін з урахуванням віку й рівнів підготовки студентів, в оволодінні навичкою роботи з навчально-методичною літературою.

      Мета курсу: поглиблення знань щодо методів, прийомів проведення занять з музичних дисциплін, розширення музичного, психолого-педагогічного кругозору, розвиток практичних умінь музично-педагогічної діяльності.

      Завдання курсу:

      -         розкрити зміст та особливості теоретичних та методичних принципів викладання музичних дисциплін у вищіх навчальних закладах;

      -         ознайомитись з шляхами використання сучасних засобів, прийомів, способів музичного навчання на заняттях;

      -         засвоїти спеціальні форми музичної діяльності у вищому навчальному закладі: лекція, практичні, письмові, усні і самостійні заняття та ознайомити з методикою їх проведення;

      -         ознайомити слухачів з музично-педагогічним досвідом та сучасними інноваційними музично-педагогічними технологіями в Україні і різних країнах світу.

      Методика викладання музичних дисциплін слугує для студента базою для засвоєння практичних умінь та теоретичних положень паралельних курсів з інших дисциплін усього музичного циклу: елементарної теорії музики, гармонії, фортепіано, аналізу музичних творів, поліфонії, інструментоведення тощо. Крім того, важливим є знання з загальної психології й педагогіки, що сприятиме виявленню закономірностей й принципів виховання, навчання і вміння в сучасній дидактиці, творчій і професійній діяльності.

      Музичний матеріал повинен бути представлений у широкій різноманітності авторських індивідуальностей, що надасть можливість направляти увагу студентів на виявлення особливого, специфічного в національному і авторському аспектах. Особливу увагу потрібно приділити мелодіям сучасних композиторів, з їх характерними мелодичними, ритмічними і фактурними особливостями класичної музики ХХ ст., подоланням інерції ладу і ритму, явищами поліладовості і політональності..

      Навчальним планом передбачено такі форми контролю: контрольні/практичні роботи і залік/екзамен по закінченню навчання.

       

    • Один із підрозділів курсу “Музика ХХ століття” називається “Сучасна українська музика” і вивчається згідно з навчальним планом зі спеціальності “Музичне мистецтво” та спеціалізації “Музикознавство”. Цей  курс передбачає лекційні, практичні, семінарські, самостійні заняття. Лекційний матеріал знайомить студентів із музичними процесами, що відбувалися й відбуваються в Україні впродовж ХХ століття, зокрема з середини ХХ і на початку ХХІ століть.

      Мета курсу – вивчення української музики середини ХХ – початку ХХІ століть.

      Завдання курсу:

      • ознайомити студентів з найбільш значущими явищами, стилями та жанрами сучасної української музики, залучити їх до найкращих зразків творчості українських композиторів середини ХХ – початку ХХІ століть;
      • висвітлити взаємозв’язок сучасної композиторської творчості з музичними традиціями попередніх століть;
      • розвинути навички критичного ставлення, уміння самостійно  оцінювати нові музичні події на основі знань з історії та теорії музики;
      • допомогти студентам сформувати власний погляд на сучасну українську музику.

      У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

      • основні етапи й загальні принципи розвитку сучасної української музики;
      • домінуючі течії та напрями в сучасній українській музиці;
      • представників різних українських композиторських шкіл.

      Студенти повинні вміти:

      • характеризувати основні етапи й загальні принципи розвитку сучасної української музики;
      • орієнтуватися в сучасних течіях і напрямах українського музичного мистецтва;
      • аналізувати творчість сучасних українських композиторів.

      Обсяг курсу. Програма курсу для студентів денної форми навчання розрахована на 54 години, у тому числі: лекції – 24 години, семінари – 8 годин, практичні заняття – 4 години, самостійної роботи студентів – 18 годин. Форма контролю – екзамен.

      Форма підсумкового контролю. Контроль знань, здійснюється на основі практичних робіт. Самостійна робота розрахована на такі види: прослуховування музики за допомогою аудіо-, відео- та комп’ютерних технічних засобів; відвідування концертів і театральних вистав; опрацювання літератури, музичних сайтів.

      Методика викладання курсу передбачає творчо-активну, систематичну діяльність студентів впродовж семестру. Тематичний план курсу складено з урахуванням необхідності формування у студентів навичок практичного застосування набутих знань, що забезпечує підвищення мотивації навчання в процесі становлення індивідуальності майбутнього спеціаліста.

      Для визначення рівня засвоєння теоретичного матеріалу під час проведення поточного та підсумкового контролю знань студентів застосовується увесь комплекс контролю знань і тестові завдання.

       


       

    •     Автор курсу: канд. мистецтвознавства, доцент  Афоніна О.С.

      Методика викладання музичних дисциплін – практична дисципліна, яка охоплює певну систему умінь і навичок, необхідних для формування викладача музичних дисциплін.

      Зміст програми спрямований на системний і методичний розвиток студентів з методики викладання музичних дисциплін з урахуванням віку й рівнів підготовки учнів, в оволодінні навичкою роботи з навчально-методичною літературою.

      Мета курсу: поглиблення знань щодо методів, прийомів проведення занять з музичних дисциплін, розширення музичного, психолого-педагогічного кругозору, розвиток практичних умінь музично-педагогічної діяльності.

      Завдання курсу:

      -         розкрити зміст та особливості теоретичних та методичних принципів викладання музичних дисциплін у початкових/середніх навчальних закладах;

      -         ознайомитись з шляхами використання сучасних засобів, прийомів, способів музичного навчання на заняттях;

      -         засвоїти спеціальні форми музичної діяльності у початковому/середньому навчальному закладі: лекція, практичні, письмові, усні і самостійні заняття та ознайомити з методикою їх проведення;

      -         ознайомити слухачів з музично-педагогічним досвідом та сучасними інноваційними музично-педагогічними технологіями в Україні і різних країнах світу.

      Методика викладання музичних дисциплін слугує для студента базою для засвоєння практичних умінь та теоретичних положень паралельних курсів з інших дисциплін усього музичного циклу: елементарної теорії музики, гармонії, фортепіано, аналізу музичних творів, поліфонії, інструментоведення тощо. Крім того, важливим є знання з загальної психології й педагогіки, що сприятиме виявленню закономірностей й принципів виховання, навчання і вміння в сучасній дидактиці, творчій і професійній діяльності.

      Музичний матеріал повинен бути представлений у широкій різноманітності авторських індивідуальностей, що надасть можливість направляти увагу студентів на виявлення особливого, специфічного в національному і авторському аспектах. Особливу увагу потрібно приділити мелодіям сучасних композиторів, з їх характерними мелодичними, ритмічними і фактурними особливостями класичної музики ХХ ст., подоланням інерції ладу і ритму, явищами поліладовості і політональності..

      Навчальним планом передбачено такі форми контролю: контрольні/практичні роботи і залік/екзамен по закінченню навчання.

    •          Національна культура виступає важливим чинником державотворення та консолідації української нації. Ефективне використання здобутків національної культури сприяє гармонізації суспільного життя, міжетнічних контактів, цивілізаційному поступу.

               Історія культури посідає одне з чільних місць у системі розвитку суспільства й формування національної свідомості, оскільки економічний та соціальний розвиток неможливий без духовного прогресу, який спирається на культурну самобутність народу. Тому вивчення сутності, ролі та визначальних етапів еволюції української культури є невід’ємним елементом освіти у вищій школі.

      Предмет навчальної дисципліни: історичний розвиток української культури.

      Мета вивчення дисципліни полягає в ознайомленні студентів з основними тенденціями та результатами розвитку української культури від найдавніших часів до сьогодення, визначенні її зв’язку з соціальними, політичними, цивілізаційними, побутовими, мистецькими явищами і процесами.

      Завданням курсу є:

      – засвоєння понять, термінів, імен та назв, що співвідносяться з культурологічним мисленням;

      – виявлення історичних витоків національної культури;

      – ознайомлення з етапами розвитку української культури та основними їх ознаками;

      – виявлення напрямів національно-культурного відродження;

      – визначення місця й ролі української культури у світовому культурному процесі.

      У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

      –- понятійно-категоріальний апарат;

      – основні соціально-історичні й культурологічні напрями розвитку української культури та мистецтва;

      – сутність матеріальної та духовної культури;

      – роль культурних процесів у формуванні особистості й держави;

      – закономірності історичного розвитку української культури.

      Студенти повинні вміти:

      – використовувати отримані  знання для аналізу тих чи інших явищ культури;

      – орієнтуватися в соціально-історичних й культурологічних напрямах розвитку української культури та мистецтва;

      – орієнтуватися в сучасних культурних тенденціях;

      – оперувати ціннісними і критичними оцінками у культурній і професійній діяльності;

      – формувати особисту творчу уяву та культуру мислення.

       

    • Навчальна дисципліна «Історія української державності та культури» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітнього рівня “Бакалавр”, є базовою для вивчення всього циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

      Метою вивчення дисципліни є: виховання майбутніх фахівців як свідомих громадян України; розвиток почуття патріотизму та глибоких морально-етичних переконань, усвідомлення молоддю власної причетності до тисячолітньої історії українського народу; сприяння усвідомленню студентами належності України до європейського історико-культурного простору та важливості її інтеграції до Європи.

      Предметом вивчення курсу є складний процес історії формування та розвитку багатомільйонного українського народу, його діяльності в соціально-економічній, суспільно-політичній та культурній сферах з найдавніших часів до сьогодення.

      Основним завданням курсу є: формування історичного мислення, наукового світогляду; набуття навичок науково-історичного аналізу; виявлення логіки та об'єктивних закономірностей історичного процесу; виховання високого рівня культури, громадянської відповідальності, національної гідності, патріотизму.

      У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

      -         основні етапи розвитку української держави;

      -         проблеми етногенезу української нації;

      -         сутність суспільно-політичних, економічних та культурних процесів розвитку українського народу;

      -         головні історичні події, пов’язані з прагненням українців  здобути державний суверенітет;

      -         діяльність визначних історичних осіб і основних політичних угрупувань і партій;

      -         – закономірності історичного розвитку української культури.

                    Вміти:

      -          порівнювати, аналізувати, узагальнювати й критично оцінювати українські історичні події, процеси і явища та роль і діяльність видатних осіб у їх здійсненні;

      -         користуватися категорійно-понятійним апаратом історичної науки;

      -         орієнтуватися в соціально-історичних й культурологічних напрямах розвитку української культури та мистецтва;

      -         – орієнтуватися в сучасних культурних тенденціях;

      -                   формувати особисту творчу уяву та культуру мислення;

      -         застосовувати дані історичної науки для вирішення професійних завдань.

      За змістом і формами організації навчального процесу курс «Історія української державності і культури» побудовано відповідно до Болонських вимог. Вони спрямовані на зближення національних систем освіти країн Європи та досягнення загальноєвропейських освітніх стандартів. Реалізація цих підходів сприятиме підвищенню мобільності й конкурентоспроможності випускників НАКККіМ на вітчизняному та європейському ринках праці.

    •        Автор курсу: канд. мистецтва.,доцент Афоніна О.С.    

       Один із підрозділів курсу “Музика ХХ століття” називається “Сучасна українська музика” і вивчається згідно з навчальним планом зі спеціальності “Музичне мистецтво” та спеціалізації “Музикознавство”. Цей  курс передбачає лекційні, практичні, семінарські, самостійні заняття. Лекційний матеріал знайомить студентів із музичними процесами, що відбувалися й відбуваються в Україні впродовж ХХ століття, зокрема з середини ХХ і на початку ХХІ століть.

      Мета курсу – вивчення української музики середини ХХ – початку ХХІ століть.

      Завдання курсу:

      ознайомити студентів з найбільш значущими явищами, стилями та жанрами сучасної української музики, залучити їх до найкращих зразків творчості українських композиторів середини ХХ – початку ХХІ століть;
      висвітлити взаємозв’язок сучасної композиторської творчості з музичними традиціями попередніх століть;
      розвинути навички критичного ставлення, уміння самостійно  оцінювати нові музичні події на основі знань з історії та теорії музики;
      допомогти студентам сформувати власний погляд на сучасну українську музику.

      У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

       - сновні етапи й загальні принципи розвитку сучасної української музики;

       - домінуючі течії та напрями в сучасній українській музиці;

       - представників різних українських композиторських шкіл.

      Студенти повинні вміти:

        - характеризувати основні етапи й загальні принципи розвитку сучасної української музики;

        - орієнтуватися в сучасних течіях і напрямах українського музичного мистецтва;

        - аналізувати творчість сучасних українських композиторів.

    • Автор курсу: доктор мистецтвознавства,професор Редя В.Я.

      Курс «Сучасне музикознавство: історія, теорія, практика» спрямований на стимулювання активного, творчого, самостійного та професійного мислення магістрантів, формує професійні вміння та навички, підвищує їх загальний культурний рівень.

      Мета курсу – підготувати майбутніх фахових музикознавців до самостійної діяльності в науковій і прикладних сферах музикознавства, сформувати в них уміння застосовувати набуті знання в галузях прикладного музикознавства.

      Завдання курсу:

      –          сформувати розуміння майбутніми фахівцями-музикознавцями предмету та спектру проблемних зон музикознавства як науки;

      –          сформування уявлення про міждисциплінарні зв’язки в галузі теорії й історії музики;

      –          оптимізувати знання з історії та теорії музики в контексті сучасної гуманітарної науки;

      –          опанувати провідні музично-історичні концепції минулого та сучасності;

      –          усвідомити сучасні теорії музично-історичного процесу;

      –          ознайомитися з новітніми методиками опрацювання джерелознавчих матеріалів;

      –          набути практичний досвід з музично-критичної та лекторської діяльності.

      У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

      - історію становлення науки про музику, етапи її еволюції;

      - основні закономірності музично-історичного процесу у соціокультурному контексті;

      - сучасні наукові концепції у галузі теорії музично-історичного процесу;

      - сучасні наукові погляди на теорію стилів та  проблему спадкоємності;  

      - провідну проблематику досліджень сучасних вітчизняних музикознавців;

      Студенти повинні вміти:

      - визначати основні риси музичних жанрів та стилів, їх приналежність до певного напряму, прояви у конкретному музичному творі;

      - аналізувати музичний твір у широкому історико-стилістичному контексті;

      - вільно орієнтуватися у сучасному музичному процесі;

      - працювати з музичними та історичними джерелами (друковані видання, рукописи, епістолярна спадщина тощо);

      - володіти навичками написання критичної роботи в основних жанрах музичної критики (анонс, анотація, кореспонденція, інтерв’ю, рецензія, нарис, портрет, проблемна стаття);

      - вміти провести тематичний концерт з анотаціями, розробити сценарій лекції-концерту, підібрати відповідні музичні ілюстрації;

      -         уміло застосовувати набуті знання та вміння у власній професійній діяльності.

       

    •      Автор курсу: канд.мист-ва.,доцент  Афонина О.С.

        Мета курсу:

      -         залучити студентів до пізнання і осмислення основних елементів музичної мови та їхнього зв’язку в системі музичного мистецтва, їхньої ролі як виражальних засобів музики, які сприяють виявленню ідейно-образного змісту твору;

      -         сформувати у студентів навички слухацької, виконавської, імпровізаційної музичної творчості;

      -         виховувати у студентів вміння практично застосовувати набуті навички у творчій роботі.

      Завдання курсу:

      -         розвити практичні навички основ музичної композиції;

      -         цілісного системного аналізу музичного твору, який складається з взаємодії елементів (мелодії, метро-ритму, інтервалів, акордів, фактури, динаміки тощо).

    •            Teacher: Пушкар В.В. 

      «Агротехніка зеленого будівництва» належить до професійно орієнтованих дисциплін, які є складовими програми підготовки фахівців зі спеціальності «Дизайн» спеціалізації «Дизайн ландшафту» та «Дизайн середовища» освітньо-кваліфікаційних рівнів «Спеціаліст» і «Магістр».

      Агротехніка тісно пов’язана з ботанікою та фізіологією рослин, ґрунтознавством, ландшафтознавством, декоративною дендрологією, квітникарством, вертикальним плануванням, підготовкою території.

      Мета курсу – теоретична та практична підготовка студентів з агротехніки, створення, утримання в належному стані та формування декоративних і стійких до несприятливих умов природного середовища насаджень у містах, інших населених пунктах України.

      Завдання курсу – дати теоретичні відомості та сформувати практичні навички з питань агротехніки зеленого будівництва на об’єктах урбанізованого середовища, ознайомити з комплексом підготовчих робіт, з організацією та технологічним циклом робіт з озеленення території, особливостями догляду за деревами, кущами, квітниками, газонами тощо.

      Процес навчання повинен базуватися на досягненнях вітчизняної та зарубіжної науки та практики будівництва й експлуатації ландшафтних об’єктів.

      У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

      – теоретичні основи агротехніки зеленого будівництва з урахуванням факторів урбанізованого середовища та біологічних властивостей деревних і трав’янистих рослин;

      – етапи підготовки території при будівництві об’єктів ландшафтної архітектури;

      – агротехніку створення різних типів насаджень;

      – агротехніку догляду за декоративною рослинністю;

      – правила, норми, технологічні умови проведення робіт з експлуатації об’єктів ландшафтного будівництва, з догляду за рослинністю і її формування;

      – основні типи машин і механізмів для проведення агротехнічних робіт.

      Студенти повинні вміти:

      – знаходити інформацію з проблем агротехніки зеленого будівництва, аналізувати й узагальнювати її;

      – грамотно добирати посівний матеріал при створенні об’єктів садово-паркового будівництва;

      – продумано використовувати органічні та мінеральні добрива, стимулятори для покращення росту й розвитку деревних, квітково-декоративних і трав’янистих рослин;

      – складати плани-графіки проведення робіт з урахуванням послідовності її проведення та сезонності виконання;

      – використовувати машини та механізм цільового призначення при комплексній механізації садово-паркових робіт;

      – реалізувати плани та проекти ландшафтного будівництва.

      У процесі навчання слід використовувати навчально-методичну літературу, відеофільми, слайди, схеми, плакати.

      Програмою курсу передбачено такі види навчальних занять: лекції, практичні роботи, самостійна робота, розрахунково-графічна робота.

       

    •      Teacher: Гавеля О.М.

      Автор курсу:професор кафедри  Гавеля О.М.

      Високий рівень підготовки майбутніх спеціалістів, формування їхньої професійної компетентності потребує раціонального поєднання знань і вмінь, вирішення практичних питань з використанням найновіших здобутків психологічної науки.

      Випускник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв повинен навчитися творчо підходити до своєї праці, вміти вирішувати психологічні ситуації, використовувати основні поняття психології; розуміти специфіку психології як складової системної науки про людину.

      Предмет навчальної дисципліни – основні закономірності породження та функціонування психіки людини як особливої форми життєдіяльності.

      Мета курсу – формування у студентів вміння застосовувати теорію психології на практиці навчання та виховання, здійснення психологічної підготовки до майбутньої професійної діяльності та життя в сучасному суспільстві.

      Завдання курсу: допомогти оволодіти теоретичними знаннями з психології; розвивати вміння застосовувати теорію психології на практиці навчання та виховання; пояснити студентам психологічні основи та специфіку обраної ними спеціальності.

      Важливою складовою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з основами ділового спілкування; можливостями успішного подолання стресових ситуацій та збереження психічного здоров’я.

      У процесі читання лекцій, проведення семінарських занять із курсу, опрацювання завдань для самостійної роботи, питань до трьох модулів, студенти ознайомлюються з методами досліджень у психології, з обробкою даних цих досліджень, беруть участь у проведенні психолого-педагогічних спостережень, консультацій, бесід виховного та методологічного характеру.

      Самостійна робота, активні форми та методи навчання, семінарські й практичні заняття, дискусії, моделювання практичних і виробничих ситуацій сприяють творчому засвоєнню курсу.

      Студенти повинні вміти: використовувати основні поняття психології; розуміти специфіку психології як складової системної науки про людину; знати про можливості психологічного дослідження свідомості, підсвідомості та поведінки людей; орієнтуватися в основних етапах розвитку психологічного знання; володіти загальною методологією курсу, психологічним інструментарієм; застосовувати методи дослідження психології на практиці; орієнтуватися в сучасних моделях поведінки досліджуваного об`єкта, як природного, соціального, психологічного, комунікативного та культурного явища; розв’язувати на теоретичному та практичному рівнях проблеми, що пов’язані зі збереженням і захистом психічного життя людини в умовах сучасного суспільства.

      Студенти повинні вміти:

      –   застосувати теоретико-практичні навички та дослідницький інструментарій в аналізі   психологічних чинників як визначальних у формуванні особистості;
      –   правильно розуміти суперечності в науках;
      –   ставити й формувати проблеми, методологічні принципи й методику їхнього             розв’язання;
      –   знаходити оригінальні та нестандартні рішення психологічних проблем;
      –   альтернативно мислити, прогнозувати.

      Протягом навчального року студенти слухають лекції, виступають на семінарах, конспектують психологічну літературу. Робочою програмою передбачено проведення двох контрольних модулів. В 1-му семестрі студенти складають екзамен. Особлива увага приділяється темам, які пов’язані зі специфікою роботи майбутнього фахівця.

       

    •      Teacher: Сіверс В.А.

      Мета викладання навчальної дисципліни «Історія світової культури» – ознайомлення студентів спеціальності 6.020205 «Образотворче мистецтво» з основними еволюційними фазами світової культури. Закріплення знань та їх поглиблення з теорії культури. Розуміння проблеми етносу, мови, інтерпретації понять і термінів. Розкриття специфіки культури певних регіонів з характерним, історично визначеним розвитком суспільства, творчих сил і здібностей, вираженим у формах організації їхнього життя та діяльності, а також створеними ними духовними і матеріальними цінностями.

      Завдання вивчення навчальної дисципліни – формування у студентів спеціальності «Образотворче мистецтво» базових знань у галузі культури від давньої (Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай, Греція та Рим) до сучасної європейської культури. Допомогти студентам прилучитися до культурної скарбниці людства. Головна увага при висвітлені приділена подіям та культурним феноменам європейського регіону, та унікальності української культури її місця в світовій. Дисципліна сприятиме підвищенню загального інтелектуального рівня студентів.

      Дана дисципліна є однією з базових, що допомагають сформувати зі студентів майбутніх фахівців з високим інтелектуальним рівнем, освічених і різних галузях. Цей зв'язок характеризується тим, що культура є визначальною галуззю суспільного буття людства. Її основні положення закріплюють принципи організації людських відносин, що створюють умови розвитку матеріальної та духовної культури.

      Базуючись на цьому навчальна дисципліна дозволяє розширити пізнавальні можливості студентів через вивчення таких галузей духовної культури як світова історія, мистецтвознавство (література, музика, театр, кіно), національні та регіональні культури тощо.

      Знання в галузі світової культури дадуть їм можливість почуватися впевненіше, не тільки фахівцями вузького профілю, але й освіченими, інтелігентними людьми.

    •   

      Курс “Арт-журналістика” розрахований на студентів магістратури спеціальності “Музичне мистецтво”, спеціалізації “Музикознавство”. Програма курсу передбачає ознайомлення з основами музичної журналістики, її жанровою системою, зі специфікою сучасних мас-медіа, творчим доробком провідних українських музичних журналістів.

      Мета курсу – знайомство з основами сучасної арт-журналістики, тематикою, структурою, форматом сучасних українських ЗМІ, доробком провідних українських музичних журналістів.

      Завдання курсу:

      –       дати характеристику сучасним друкованим (електронним, радіо- та телевізійним) мас-медіа;

      –       ознайомити з основними типами та жанрами журналістських текстів;

      –       сформувати критерії самостійної оцінки художнього рівня музичних творів та музичної складової у театральних виставах, кіно, на телебаченні тощо;

      –       дати оцінку сучасній українській музичній журналістиці.

      Студенти повинні знати:

      –       тематику, структуру, формат сучасних українських друкованих (електронних, радіо- та телевізійних) мас-медіа;

      –       основні типи та жанри журналістських текстів;

      –       імена провідних українських музичних журналістів, їх спеціалізацію.

      Студенти повинні уміти:

      –       проаналізувати та дати аргументовану професійну оцінку текстам, створеним (надрукованим, випущеним до ефіру) українськими та зарубіжними журналістами;

      –       написати власні тексти, призначені для сучасних друкованих (електронних, радіо- та телевізійних) мас-медіа.

    •      Teacher: Кузуб І.В.

      Сучасний стан розвитку суспільства дає підстави для визначення його як інформаційно насиченим. Це досягається завдяки, суттєвому, розширенню,  існуючих раніше, технічних засобів передачі інформації. Що стосується дотичноті цих засобів до освіти, то це є всесвітня мережа інтернет. Це в свою чергу ставить на порядок денний актуалізацію всього того, що пов’язано з візуальною культурою того ж таки суспільства. Візуальна культура в дизайнерському проектуванні не повинна бути осторонь цієї актуалізації. Візуальне проектування по своїй природі має всі підстави бути гуманітарним як по «формі» так і по «суті».Його гуманітарна основа є тим «хребтом» який міцно тримає тектоніку проектування. Візуальність є, свого роду предпроектним образним мисленням

      Метою вивчення дисципліни є освоєння різних способів проектно - графічного зображення проектного образу на основі методів та прийомів образотворчого мистецтва. Все це необхідно для якісного виконання проектних робіт в галузі дизайнерської професійної творчості.

      Основною особливістю  дисципліни є інтеграція набутих попередньо знань і вмінь бакалаврської підготовки з рисунку, живопису, композиції, нарисної геометрії, графічного дизайну, та відповідної специфіки вимог спеціалізації  до стандартів проектної графіки.

      В результаті вивчення дисципліни магістр повинен

      знати:

      - принципи творчого застосування основних законів нарисної геометрії;

      - семантичні основи проектування;

      - застосування принципів використання зорової свідомості і еволюції бачення;

      - прийоми застосування закономірностей колористики;

      - види архітектурно-дизайнерської графіки ;

      - методи застосування закономірностей площинної та об'ємно - просторової композиції;

      - інструменти та матеріали, які застосовуються в проектно-творчій практиці;

      -  графічні програми COREI DRAW, PHOTOSHOP і інші.

      Вміти:

      - зробити рисунок  на проектну тему з натури та з уявлення;

      - зробити рисунок на проектну тему методом лінійного контуру;

      - зробити рисунок на проектну тему методом силуетної плями;

      - зробити рисунок на проектну тему методом графічної фактури;

      - зробити живописну на проектну тему роботу з натури та з уявлення;

      - виконати переосмислення  натурного об'єкту для використання його в проекті;

      - виконати дизайнерський проектний рисунок;

      -  виконати концептуальний проект дизайнерського  об'єкту;

      - створити  образно-візуальну мову проектного образу;

      - аналітично мислити візуальними засобами відповідно поставленої задачі;

      - зробити проектну графіку за допомогою комп’ютерних програм;

      - створити візуальну концепцію дизайнерського проекту.

       

    •            Teacher: Дідковська Б.В.

      У системі підготовки фахівців зі спеціальності «Менеджмент організацій» нормативна дисципліна „Менеджмент” є підґрунтям для вивчення дисциплін менеджерського циклу. Вона  формує профіль майбутнього спеціаліста, озброюючи його основами теорії та методології управління організаціями різних форм власності та різної правової форми з урахуванням специфіки їх функціонування. Викладається на третьому  курсі в обсязі 180 год. (5 кредитів), завершується  іспитом.

      Предмет менеджменту - загальні закономірності формування, функціонування та розвитку системи управління організацією, управлінські відносини.                                          

      Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні у майбутніх менеджерів сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі менеджменту, розуміння концептуальних основ системного управління організаціями; набуття умінь аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища, прийняття адекватних управлінських рішень.

      Завдання дисципліни:

      - розкрити сутність основних понять і категорій менеджменту;

      - охарактеризувати зміст процесів реалізації кожної функції управління;

      - викласти методику використання різноманітних інструментів реалізації функцій управління;

      - пояснити вплив різних факторів на ефективність системи управління організацією;

      - надати слухачам універсальний інструментарій для прийняття рішень за обмеженості засобів і наявності альтернативних можливостей

          Після вивчення дисципліни «Менеджмент» студенти повинні знати:

      -   основні поняття і категорії менеджменту;

      -   історію розвитку менеджменту;

      -   принципи та функції менеджменту;

      -    зміст процесів та технології управління;

      -    теорії лідерства та стилі управління.

      Студенти повинні вміти:

      -   визначати місію та цілі організації;

      -   аналізувати та будувати різні типи організаційних структур управління;

      -   налагоджувати ефективну комунікацію у процесі управління;

      -   делегувати повноваження;

      -   планувати діяльність організації;

      -   розробляти, обґрунтовувати та реалізовувати управлінські рішення;

      -   оцінювати ефективність менеджменту.

    •        Автор курсу: ст. викладач  Філіна Т.В. 

        На сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні особлива увага приділяється формуванню у майбутніх фахвіців різнобічних знань, що сприяють цілісному розумінню процесів, які відбуваються в сучасному світі. В такому контексті курс “Країнознавство”, який передбачено навчальним планом НАКККіМ, є важливою складовою формування теоретичних знань та практичних навичок спеціалістів менеджерів зовнішньокультурної діяльності.

      Мета курсу полягає в тому, щоб ознайомити студентів з основними проблемами сучасного країнознавства, надати знання необхідні майбутнім фахівцям менеджменту зовнішньокультурної діяльності стосовно країн та регіонів світу, розкрити специфіку та складові проблемного кола досліджень країнознавчої науки, ознайомити з міжнародними та вітчизняними працями в цій галузі.

      Основне завдання курсу – формування у студентів різнобічних уявлень про природо-географічні та соціально-культурні особливості розвитку, функціонування країн світу. Розв’язання такого завдання потребує залучення, систематизування та узагальнення матеріалів інших навчальних дисциплін, тому курс “Країнознавство” передбачає широкі міждисциплінарні зв’язки.

      Студенти мають оволодіти такими вміннями та навичками: аналізувати розвиток країнознавчих ідей на різних історичних етапах; давати країнознавчу характеристику країн та регіонів світу, що охоплює природні умови та ресурси, особливості політичного життя, економічний розвиток господарства, демографічну ситуацію, умови та рівень життя населення, екологічну ситуацію, соціально-культурну сферу та конфесійну ситуацію; оцінювати: забезпеченість країни корисними копалинами, її агрокліматичні та водні ресурси, рівень соціально-економічного розвитку тощо.

      Ефективність засвоєння матеріалу навчального курсу “Країнознавство” залежить не лише від матеріалу, отриманого під час аудиторних занять, але значною мірою базується на самостійній роботі студентів. Необхідна постійна систематична робота з різноманітними джерелами країнознавчої інформації: енциклопедіями, довідниками, статистичними збірниками, науковими монографіями та статтями, науково-популярною літературою тощо. Тому зазначений курс розроблено як дистанційний.

      При вивченні курсу передбачається акцентування уваги на відносинах української держави з країнами і регіонами, що досліджуються, зокрема, в таких напрямках як зовнішньополітичні, економічні та соціально-культурні зв’язки.

    •      Автор курсу: канд.мист-ва.,доцент  Афонина О.С.

       Методика викладання музично-теоретичних дисциплін – практична дисципліна, яка охоплює певну систему умінь і навичок, необхідних для формування викладача музично-теоретичних дисциплін.

      Зміст програми спрямований на системний і методичний розвиток студентів з методики викладання музично-теоретичних дисциплін з урахуванням віку й рівнів підготовки учнів, в оволодінні навичкою роботи з навчально-методичною літературою.

      Мета курсу: поглиблення знань щодо методів, прийомів проведення занять з музично-теоретичних дисциплін, розширення музичного, психолого-педагогічного кругозору, розвиток практичних умінь музично-педагогічної діяльності.

      Завдання курсу:

      -         розкрити зміст та особливості теоретичних та методичних принципів викладання музично-теоретичних дисциплін у початкових навчальних закладах;

      -         ознайомитись з шляхами використання сучасних засобів, прийомів, способів музичного навчання на заняттях музично-теоретичного циклу;

      -         засвоїти спеціальні форми музичної діяльності у початковому навчальному закладі: лекція, практичні, письмові, усні і самостійні заняття та ознайомити з методикою їх проведення;

      -         ознайомити слухачів з музично-педагогічним досвідом та сучасними інноваційними музично-педагогічними технологіями в Україні і різних країнах світу.

      Методика викладання музично-теоретичних дисциплін, а саме сольфеджіо, що є в початковій ланці музичної освіти основною дисципліною, слугує для студента базою для засвоєння практичних умінь та теоретичних положень паралельних курсів з інших дисциплін музично-теоретичного циклу: елементарної теорії музики, гармонії, фортепіано, аналізу музичних творів, поліфонії, інструментоведення тощо. Крім того, важливим є знання з загальної психології й педагогіки, що сприятиме виявленню закономірностей й принципів виховання, навчання і вміння в сучасній дидактиці, творчій і професійній діяльності.

      Студент, а в майбутньому викладач музично-теоретичних дисциплін, повинен володіти основними формами роботи (інтонаційні вправи, сольфеджування одноголосних і багатоголосних пісень та фрагментів творів, з цифровкою, з акомпанементом, романсів та уривків з опер, музичний диктант, слуховий аналіз, творчі завдання) і вміти їх розташувати у порядку поступового ускладнення ладо-ритмічних труднощів і з урахуванням послідовного вивчення та узагальнення елементів музичної мови.

      Музичний матеріал повинен бути представлений у широкій різноманітності авторських індивідуальностей, що надасть можливість направляти увагу студентів на виявлення особливого, специфічного в національному і авторському аспектах. Особливу увагу потрібно приділити мелодіям сучасних композиторів, з їх характерними мелодичними, ритмічними і фактурними особливостями класичної музики ХХ ст., подоланням інерції ладу і ритму, явищами поліладовості і політональності..

      Навчальним планом передбачено такі форми контролю: контрольні роботи і екзамен по закінченню навчання. 

    •    Автор курсу: канд. філос.н., доцент Головач Н.Н.

       У сучасних умовах соціокультурного розвитку українського суспільства набуває актуальності вивчення основ риторичного мистецтва. Це обумовлено потребами сьогодення, а саме дефіцитом ефективного спілкування в професійній діяльності кожної людини.

      Дисципліна «Риторика» зорієнтована на вивчення основ ораторського та полемічного мистецтва, що допоможе сформувати й розвинути навички майстерності публічних виступів у різних аудиторіях, побудови та аргументації промови з метою інформування та переконання аудиторії, удосконалення нормативного мовленнєвого спілкування. Адже, сучасний фахівець повинен володіти практичними знаннями ораторського мистецтва, яке буде використовувати при проведенні «круглих столів», презентацій, переговорів, зустрічей, масових і групових форм культурної та мистецької діяльності.

      Мета дисципліни «Риторика» – ознайомити студентів з особливостями риторичного мистецтва для використання знань при побудові промов та публічних виступах у професійній діяльності.

      Завдання дисципліни – сформувати у студентів знання практичного оволодіння навичками ораторського мистецтва, культури вербального та невербального спілкування, вміння ефективно переконувати за різних ситуацій життєвого і професійного спілкування, прийнятті управлінських рішень, проведенні масових заходів, презентації проектів тощо.

      Студенти мають засвоїти обсяг знань та навичок, вільно володіти знаннями з риторики, самостійно опрацьовувати матеріал, використовувати набуті знання у своїй професійній діяльності.

      Методика викладення дисципліни «Риторика» передбачає лекційні, семінарські, практичні заняття та самостійну роботу студентів. Система оцінювання знань містить поточний, проміжний, модульний контроль знань, який відповідає кредитно-модульній системі. 

    •      

        Автор курсу: канд. мистецтвознавства, доцент  Афоніна О.С.

       Сольфеджіо – практична дисципліна, яка охоплює певну систему інтонаційних і слухових умінь і навичок, необхідних для формування музиканта будь-якої музичної спеціалізації.

      Зміст програми спрямований на системний, методичний розвиток музичних здібностей студентів: мелодичного, тембрового, ладового гармонічного слуху, метро-ритмічного відчуття, музичної пам’яті, музичних слухових уявлень. Це завдання вирішується за допомогою планомірно-регулюючого, цілеспрямованого впливу на слух системою особливих форм завдань і вправ, підбору відповідного музичного матеріалу та його систематизації.

      Мета курсу:

      – формування вільної слухової орієнтації у музичному матеріалі, уміння сприймати та відтворювати музику у всіх її компонентах.

      Завдання курсу:

      –       надання процесу оволодіння музичної інтонації професійної спрямованості, наближеної до спеціальності "Музичне мистецтво";

      –       розвиток музичної пам’яті на кращих зразках української та зарубіжної музики, пісенної творчості сучасних композиторів;

      –       розвиток творчих здібностей;

      –       розвиток навичок самовдосконалення та самостійного музичного висловлення;

      –       відпрацювання чистої інтонації, виразного, художньо осмисленого музикування.

    •        

      Автор курсу: канд.мист-ва.,доцент  Афонина О.С.

       Курс "Організація концертно-гастрольної діяльності" вивчається згідно з навчальним планом зі спеціальності "Музичне мистецтво".

      Мета курсу - освоєння студентами теоретичних і практичних знань з організації концертно-гастрольної діяльності в сучасних умовах України для подальшого використання в своїй практиці.

      Завдання курсу - ознайомлення студентів із знаннями з історіографії виникнення і практики концертно-гастрольної діяльності;

           ознайомлення студентів із організацією концертно-гастрольної  діяльності;
           організація та практичне проведення концертів, презентацій на території м. Києва або        в обраному студентом регіоні;
           складання особистого плану концертно-гастрольної діяльності. 

    •            Teacher: Папета С.П.

      Курс “Історія стилів в мистецтві” є наступним етапом підготовки кваліфікованого дизайнера після здобуття базових знань з дисципліни «Історія мистецтв, архітектури і дизайну». Викладання теоретичного курсу побудовано за принципом аналізу стильоутворюючих тенденцій в живописі, архітектурі, скульптурі, садово-парковому мистецтві. 

               Завдання курсу - вивчення формування стилів в мистецтві, виявлення художніх засобів, що визначають особливість того чи іншого стилю, створення еволюційної моделі розвитку стилів, їх взаємовпливу і трансформації.

    • Навчальний курс «Організація і методика проведення весільних свят» вивчається згідно з типовим навчальним планом підготовки фахівців зі спеціальності «Театральне мистецтво».

      Мета курсу – освоєння студентами теоретичних та практичних знань по організації і методиці проведення весільних свят в сучасних умовах України для подальшого використання в своїй практичній діяльності.

      Завдання курсу – ознайомлення студентів із знаннями по історіографії виникнення українських весільних обрядів;

      •      знайомлення студентів із ритуально-обрядовим значенням весільної символіки та атрибутики;
      •      ознайомлення студентів із організацією та проведенням традиційних українських весільних обрядів;
      •      ознайомлення студентів із організацією та проведенням сучасних українських національних обрядів;
      •      організація та практичне проведення весільних свят на території м. Києва.
      •      складання особистого сценарію проведення свята.

       

      Протягом семестру студенти вивчають українські національні весільні обряди, їх історію, неповторний колорит, відносини між молодятами та батьками, роль обрядових старост в проведенні весіль. Теоретичні заняття поєднуються з практичними роботами, під час яких студенти отримують практичні навички щодо організації та проведення весільного свята. В процесі навчання студенти готують свої власні сценарії проведення весіль та вчаться самостійно проводити сучасні обрядодії.

      Під час проходження курсу передбачається використання різних форм контролю: тестування, проведення ситуаційних ігор, самостійних робіт, практичних занять, а в кінці курсу передбачено залік.

    •      

      Автор курсу: доцент Зосім О.Л

       Курс “Музика ХХ століття (історія джазового мистецтва)” розрахований на студентів магістратури спеціальності “Музичне мистецтво”, спеціалізації “Музикознавство”. Програма курсу передбачає знайомство із джазовим мистецтвом від витоків до сучасних напрямів та визначення його місця у музиці ХХ ст.

      Програму курсу розраховано на заочну форму навчання (лекційний курс – 10 годин, практичні заняття – 4 години, он-лайн семінар – 2 години, самостійна робота – 20 годин). Практичні завдання передбачають виконання письмових робіт на запропоновані теми (обсяг – 12 сторінок). Он-лайн семінар розрахований на обговорення з викладачем у реальному часі найактуальніших тем з тематики курсу. Самостійна робота включає знайомство з додатковим теоретичним і історичним матеріалом, прослуховування та перегляд музичного матеріалу за допомогою аудіо-, відео- та комп’ютерних технічних засобів, відвідування концертів провідних українських і зарубіжних джазових виконавців.

      Форма підсумкового контролю – залік. Контроль знань, окрім залікових вимог, передбачає перевірку виконаних практичних робіт.

    • Teacher: Романенкова Ю.В.

      Курс “Історія мистецтва Стародавнього світу” є одним із базових курсів у підготовці майбутніх мистецтвознавців-експертів. Передбачено знайомство студентів з ранніми фазами еволюції світового мистецтва, проявами художньої діяльності найдавніших цивілізацій.
      Курс включає вивчення матеріалу мистецтва первісної доби (від моменту зародження мистецтва) та Східних деспотій – Давнього Єгипту та Межиріччя, мистецтва античності – крито-мікенської доби, материкової Греції, Давнього Риму (до розпаду Римської імперії та утворення на її уламках Східної та Західної Римської імперії).
      На вивчення курсу “Історія мистецтва Стародавнього світу” для майбутніх мистецтвознавців-експертів (заочна форма навчання) відведено 108 годин, з них 10 – лекційні, решта: 2 – семінарські заняття, 96 – самостійна робота студентів, що включає опрацювання рекомендованої літератури, роботу з візуальним рядом.
    • Для студентів заочної форми навчання спеціальності “Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”, спеціалізації “Мистецтвознавець-експерт”навчальним планом передбачено ознайомлення з курсом "Історія російського мистецтва XIV – XVI ст.". Даний курс є складовою частиною підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі мистецтвознавчої експертизи. Курс читається на IV курсі заочного відділення.

      Мета курсу – висвітлення основних етапів і подій розвитку російського мистецтва з домонгольського періоду до початку XVII ст. 

      Завдання курсу:

      • формування у студентів чіткої системи теоретичних знань з історії російського мистецтва XIV – XVI ст.;
      • ознайомлення з мистецькими центрами, основними пам’ятками російського зодчества з домонгольських часів до XVII ст.;     
      • вивчення характерних рис, іконографічних та художніх особливостей розвитку давньоруського храмового малярства та іконопису.
    • Курс «Проектна діяльність» призначений для студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв.

      Мета курсу – формування у студентів, слухачів і працівників інформаційних центрів та бібліотек знань, на яких базується сучасний аналіз економічних показників; набуття навичок використання особливостей використання технологій проектної діяльності.

      Завдання курсу, вивчення проблем проектної діяльності:

      • сутність проектної діяльності;
      • організаційна структура установи та підприємства, орієнтована на проектну діяльність;
      • основні підходи до бюджетування проектів;
      • управлінський аспект ведення проекту;
      • інструментарій проектної діяльності;
      • стратегічне планування як основа реалізації проекту;
      • методика аналізу ланцюжка цінностей.


    Пропустити Навігація

    Навігація

    Пропустити ВхідПропустити Головне менюПропустити Відеопосібник

     Вітаємо Вас у середовищі дистанційного навчання НАКККіМ, створеного на базі MOODLE.

    Додаткова інформація:
    Центр ненперервної культурно-мистецкої освіти НАКККіМ:
    +38(044) 280-34-04
    Відділ дистанційного навчання:
    +38(044) 280-34-04

    Пропустити Календар

    Календар

    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1 2 3
    4 5 6 7 8 9 10
    11 12 13 14 15 16 17
    18 19 20 Сьогодні четвер, 21 вересень 21 22 23 24
    25 26 27 28 29 30  
    Пропустити Категорії курсівПропустити Діяльності

    Діяльності