Мета курсу:

-         залучити студентів до пізнання і осмислення основних елементів музичної мови та їхнього зв’язку в системі музичного мистецтва, їхньої ролі як виражальних засобів музики, які сприяють виявленню ідейно-образного змісту твору;

-         сформувати у студентів навички слухацької, виконавської, імпровізаційної музичної творчості;

-         виховувати у студентів вміння практично застосовувати набуті навички у творчій роботі.

Завдання курсу:

-         розвити практичні навички основ музичної композиції;

-         цілісного системного аналізу музичного твору, який складається з взаємодії елементів (мелодії, метро-ритму, інтервалів, акордів, фактури, динаміки тощо).

     Нормативна навчальна дисципліна “Історія України” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”, є базовою для вивчення всього циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

Метою вивчення дисципліни є: виховання майбутніх фахівців як свідомих громадян України; розвиток почуття патріотизму та глибоких морально-етичних переконань, усвідомлення молоддю власної причетності до тисячолітньої історії українського народу; сприяння усвідомленню студентами належності України до європейського історико-культурного простору та важливості її інтеграції до Європи.

Предметом вивчення курсу є складний процес історії формування та розвитку багатомільйонного українського народу, його діяльності в соціально-економічній, суспільно-політичній та культурній сферах з найдавніших часів до сьогодення.

Основним завданням курсу є: формування історичного мислення, наукового світогляду; набуття навичок науково-історичного аналізу; виявлення логіки та об'єктивних закономірностей історичного процесу; виховання високого рівня культури, громадянської відповідальності, національної гідності, патріотизму.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

– історичні події, процеси та явища, які відбувалися в соціально-економічному, суспільно-політичному та культурному житті українського народу з найдавніших часів до наших днів;

– витоки української нації та її місце в загальнолюдських процесах;

– зародження та розвиток української державності;

– пріоритетні напрями розбудови сучасної незалежної української держави;

– діяльність політичних лідерів та політичних партій.

Студенти повинні вміти:

– порівнювати, аналізувати, узагальнювати й критично оцінювати українські історичні події, процеси і явища та роль і діяльність видатних осіб у їх здійсненні;

– оцінювати роль народних мас в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;

– вміти самостійно добувати історичну інформацію за темою, працювати з першоджерелами, літературою;

– аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему;

– самостійно складати конспект, тези, готувати реферат, відповіді на семінарські заняття;

– вміти дискутувати, писати наукові студентські роботи.

За змістом і формами організації навчального процесу курс “Історія України” побудовано відповідно до Болонських вимог. Вони спрямовані на зближення національних систем освіти країн Європи та досягнення загальноєвропейських освітніх стандартів. Реалізація цих підходів сприятиме підвищенню мобільності й конкурентоспроможності випускників НАКККіМ на вітчизняному та європейському ринках праці.

         На сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні особлива увага приділяється формуванню у майбутніх фахівців різнобічних знань, що сприяють цілісному розумінню соціально-культурних процесів, які відбуваються в сучасному світі. В такому контексті курс “Країнознавство”, який передбачено навчальним планом НАКККіМ, є важливою складовою формування теоретичних знань та практичних навичок спеціалістів менеджерів соціокультурної діяльності.

Мета курсу полягає в тому, щоб ознайомити студентів з основними проблемами сучасного країнознавства, надати знання необхідні майбутнім фахівцям менеджменту зовнішньокультурної діяльності стосовно країн та регіонів світу, розкрити специфіку та складові проблемного кола досліджень країнознавчої науки, ознайомити з міжнародними та вітчизняними працями в цій галузі.

Основне завдання курсу – формування у студентів різнобічних уявлень про природо-географічні та соціально-культурні особливості розвитку, функціонування країн світу. Розв’язання такого завдання потребує залучення, систематизування та узагальнення матеріалів інших навчальних дисциплін, тому курс “Країнознавство” передбачає широкі міждисциплінарні зв’язки.

        Студенти мають оволодіти такими вміннями та навичками: аналізувати розвиток країнознавчих ідей на різних історичних етапах; давати країнознавчу характеристику країн та регіонів світу, що охоплює природні умови та ресурси, особливості політичного життя, економічний розвиток господарства, демографічну ситуацію, умови та рівень життя населення, екологічну ситуацію, соціально-культурну сферу та конфесійну ситуацію; оцінювати: забезпеченість країни корисними копалинами, її агрокліматичні та водні ресурси, рівень соціально-економічного розвитку тощо.

         Ефективність засвоєння матеріалу навчального курсу “Країнознавство” залежить не лише від матеріалу, отриманого під час аудиторних занять, але значною мірою базується на самостійній роботі студентів. Необхідна постійна систематична робота з різноманітними джерелами країнознавчої інформації: енциклопедіями, довідниками, статистичними збірниками, науковими монографіями та статтями, науково-популярною літературою тощо. Тому зазначений курс розроблено як дистанційний.

При вивченні курсу передбачається акцентування уваги на відносинах української держави з країнами і регіонами, що досліджуються, зокрема, в таких напрямках як зовнішньополітичні, економічні та соціально-культурні зв’язки.

      Курс «Історія музики» вивчається згідно з навчальним планом зі спеціальності «Хореографія» спеціалізації «Сучасна хорео-графія», «Народна хореографія», «Бальна хореографія».

Лекційний матеріал знайомить студентів з музичними процесами, починаючи з античності і закінчуючи ХХІ століттям.

Мета курсу – вивчення історії музики в її основних напрямах і стилях.

Завдання курсу:

• охарактеризувати історію музики в її головних напрямах і стилях від античності до ХХІ століття;
• розвинути навички критичного відношення до музичних подій в історії музики та вміння їх самостійно оцінювати;
• визначити місце видатних творів музичного мистецтва в загальній музичній картині світу;
• допомогти студентам відпрацювати власний погляд на здобутки історії музики.

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

• основні етапи й загальні принципи розвитку музичної культури від античності до ХХІ століття;
• музичні стилі, види і жанри музичного мистецтва, характерні для основних етапів розвитку музичної культури;
• головних представників основних етапів розвитку музичної культури.

Студенти повинні вміти:

• характеризувати основні етапи й загальні принципи розвитку історії музики;
• орієнтуватися в основних стилях і напрямах історії музики;
• аналізувати творчість композиторів.

Обсяг курсу. Програма курсу для студентів денної форми навчання розрахована на 108 години, у тому числі: лекції – 52 години, практичні заняття – 20 години, самостійної роботи студентів – 36 годин. Форма контролю – залік.

Форма підсумкового контролю. Контроль знань, здійснюється на основі практичних робіт. Самостійна робота розрахована на такі види: прослуховування музики за допомогою аудіо-, відео- та комп’ютерних технічних засобів; відвідування концертів і театральних вистав; опрацювання літератури, музичних сайтів.

Методика викладання курсу передбачає творчо-активну, систематичну діяльність студентів впродовж семестру. Тематичний план курсу складено з урахуванням необхідності формування у студентів навичок практичного застосування набутих знань, що забезпечує підвищення мотивації навчання в процесі становлення індивідуальності майбутнього спеціаліста.

Для визначення рівня засвоєння теоретичного матеріалу під час проведення поточного та підсумкового контролю знань студентів застосовується весь комплекс контролю знань і тестові завдання.

           Teacher: Погребняк Г.П.

Масові свята і видовища мають багату  історію, що сягає своїм корінням в глибину віків, у давні народні обряди і дійства.

Знання процесу виникнення масових свят та формування їх  різноманітних напрямків уявляється необхідним для майбутніх режисерів, що розпочинають вивчення цього складного синтетичного жанру, в якому закладена величезна сила емоційного впливу на народні маси.

Театралізований концерт, театралізована вистава просто неба, концерт-мітинг, масові народні гуляння, театралізована хода, спортивні свята на стадіонах, Декади і Дні національного мистецтва, фестивалі мистецтв, концерт-реквієм, театралізовані видовища в Палацах спорту, свята пісні, свята танцю, свята на воді, карнавали, свята  вулиць, районів і міст,дитячі театралізовані свята (на театрально-концертних та спортивних майданчиках) – ось далеко не повний перелік різновидів жанру, що став сьогодні невід’ємною частиною суспільного життя.

      Мета курсу:

надати необхідні знання про зміст, художню форму, основні організаційні   засади і   структуру масових свят у різні історичні епохи;

розглянути загальнотеоретичні проблеми свята, джерела його виникнення;

 розкрити соціальну суть масового свята;

визначити функції масового свята;

ознайомити з категоріями та класифікацією масових свят в науковій літературі.

     Завдання курсу:

ознайомити студентів з основними етапами розвитку масового свята та формування    його теорії;

поглибити уявлення про форми, жанрове та видове розмаїття масового свята;

розкрити особливості масового свята, зважаючи на його національний характер;

ознайомити з етико-естетичними аспектами масового дійства, його соціально- психологічними механізмами;

розкрити суть методів організації масового свята;

ознайомити із засобами ідейно-емоційного впливу масового свята;

навчити студентів творчо використовувати історичний      досвід створення масових   свят і видовищ у практичній діяльності.

Програму орієнтовано на зв’язок теоретичних знань із системою навчально-творчих завдань.

Програма передбачає низку занять, які допоможуть студентам застосувати набуті знання у власній творчості.

Програма пропонує такі форми практичної та творчої роботи студентів:

перегляд та  обговорення художніх, документальних та науково-популярних фільмів,  де представлено історичний зріз розвитку масових свят;

творчі портрети режисерів-постановників масових свят;

порівняльний аналіз творчих лабораторій видатних майстрів;

визначення форм та жанрів масового свята  на основі відеоматеріалів та відвідання    різноманітних заходів.

            Teacher: Забредовський С.Г.

Предмет «Сучасні аспекти хореографічної діяльності» є складовою частиною комплексного блоку теоретико-аналітичних дисциплін. Він спрямований на поглиблений аналіз сучасних умов функціонування хореографічного колективу, пов’язаних з національними, етнічними, економічними особливостями. Курс передбачає оволодіння всім розмаїттям напрямків діяльності керівника хореографічного колективу, організаційно-методичною роботою працівника науково-методичного центру, основами аналітичної роботи з розвитку жанру. 

Мета курсу – опанування та практичне застосування у професійній діяльності студентами фахових знань з врахуванням особливостей соціально-економічної ситуації в країні, та в конкретному регіоні зокрема.

 Завдання курсу :

• розширити уяву про соціально-педагогічні та художньо-творчі функції хореографічних колективів різноманітних жанрів, напрямків та стилів;
• визначити зміст та основні напрямки діяльності керівника хореографічного колективу;
• ознайомити з передовими методами хореографічної педагогіки;
•  привити навики креативного підходу до вирішення організаційних, фінансових та творчих питань діяльності хореографічного колективу;
• ознайомити з принципами організації концертно-гастрольної діяльності в сучасних умовах.