Методика викладання музично-теоретичних дисциплін
(Методика викладання музично- теоретичних)

  Автор курсу: канд. мистецтвознавства, доцент  Афоніна О.С.   

Методика викладання музично-теоретичних дисциплін – практична дисципліна, яка охоплює певну систему умінь і навичок, необхідних для формування викладача музично-теоретичних дисциплін.

Зміст програми спрямований на системний і методичний розвиток студентів з методики викладання музично-теоретичних дисциплін з урахуванням віку й рівнів підготовки учнів, в оволодінні навичкою роботи з навчально-методичною літературою.

Мета курсу: поглиблення знань щодо методів, прийомів проведення занять з музично-теоретичних дисциплін, розширення музичного, психолого-педагогічного кругозору, розвиток практичних умінь музично-педагогічної діяльності.

Завдання курсу:

-         розкрити зміст та особливості теоретичних та методичних принципів викладання музично-теоретичних дисциплін у початкових навчальних закладах;

-         ознайомитись з шляхами використання сучасних засобів, прийомів, способів музичного навчання на заняттях музично-теоретичного циклу;

-         засвоїти спеціальні форми музичної діяльності у початковому навчальному закладі: лекція, практичні, письмові, усні і самостійні заняття та ознайомити з методикою їх проведення;

-         ознайомити слухачів з музично-педагогічним досвідом та сучасними інноваційними музично-педагогічними технологіями в Україні і різних країнах світу.

Методика викладання музично-теоретичних дисциплін, а саме сольфеджіо, що є в початковій ланці музичної освіти основною дисципліною, слугує для студента базою для засвоєння практичних умінь та теоретичних положень паралельних курсів з інших дисциплін музично-теоретичного циклу: елементарної теорії музики, гармонії, фортепіано, аналізу музичних творів, поліфонії, інструментоведення тощо. Крім того, важливим є знання з загальної психології й педагогіки, що сприятиме виявленню закономірностей й принципів виховання, навчання і вміння в сучасній дидактиці, творчій і професійній діяльності.

Студент, а в майбутньому викладач музично-теоретичних дисциплін, повинен володіти основними формами роботи (інтонаційні вправи, сольфеджування одноголосних і багатоголосних пісень та фрагментів творів, з цифровкою, з акомпанементом, романсів та уривків з опер, музичний диктант, слуховий аналіз, творчі завдання) і вміти їх розташувати у порядку поступового ускладнення ладо-ритмічних труднощів і з урахуванням послідовного вивчення та узагальнення елементів музичної мови.

Музичний матеріал повинен бути представлений у широкій різноманітності авторських індивідуальностей, що надасть можливість направляти увагу студентів на виявлення особливого, специфічного в національному і авторському аспектах. Особливу увагу потрібно приділити мелодіям сучасних композиторів, з їх характерними мелодичними, ритмічними і фактурними особливостями класичної музики ХХ ст., подоланням інерції ладу і ритму, явищами поліладовості і політональності..

Навчальним планом передбачено такі форми контролю: контрольні роботи і екзамен по закінченню навчання.